Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Скажу прямо, братаны, моя жизнь - это гульня на пределе веселья и безумия! Это история о том, как я стал самым известным наркоманом рэпером в своем городе. И весь этот прикол начался с мефедрона, который я купил, чтобы научиться ходить на руках с рюкзаком, где закладки в ногах содержатся, а вместо воды - пиво!
Все началось с того, что я услышал, что мефедрон - это новая хрень, которую все стараются догнаться. Мне стало интересно, что это за штука и я решил заморочиться и попробовать. Так что я связался с моим подручным, который мне всегда помогает с такими делами. И он сказал, что дропнет мне закладку и мы сможем вжариться.
Вечером, в ожидании этого нереального момента, я натянул свои конопли, купленные на черном рынке, и отправился в заранее подготовленный парадный дворик нашего городка, где я собирался шокировать всех своими новыми навыками.
Наконец, я увидел моего подручного, притащившего долгожданную закладку. Я сразу же прыгнул в небо от радости и сделал ему самый большой пятерочный привет. Он подмигнул мне и я понял, что это было настоящее золотое дерево.
Было уже поздно вечером, и я решил перейти к основному этапу - моему трюку с ходьбой на руках и пивом в ногах. Я включил напор и начал вставать на руки, держа рюкзак, где закладки хранились. Было сложно, но я был настойчив и не сдавался.
Наконец, я смог подняться и начал двигаться вперед, несмотря на то, что мои руки тряслись от волнения, а ноги с пивом внятно не шли. Но я продолжал двигаться, несмотря ни на что. Все оказались поражены моим мастерством и громко аплодировали, когда я достиг приличного расстояния. Я чувствовал себя королем этой вечеринки.
"Эй, ребята, - закричал я, сбросив рюкзак на землю, - время трэпить!" Толпа окружила меня, и я начал зажигать под наш любимый бит. Все были в восторге, когда я делал свои неповторимые движения и раздавал пиво из своих ног.
Мы трэпили до самого утра, не обращая внимание на время. Все было так эйфорично в эту ночь, что никто не хотел останавливаться. Мне казалось, что я стал самым крутым на планете, и все признавало мое мастерство.
Но утром я проснулся с огромной пачкой забитых пивных банок в ногах и головной болью, которая пронзала мое сознание. Я осознал, что этот замечательный момент закончился и пришло время возвращаться к реальности. Я задумался о том, что моя жизнь не может заключаться только в закачивании под пиво и хождении на руках с закладками наркотиков. Я решил не заморачиваться и не употреблять больше этого мефедрона. Вместо этого, я начал сосредотачиваться на музыке и писать тексты рэп-песен, которые отражают мои чертовские переживания и проблемы веселья и безумия.
Сегодня я все еще рэпер, но теперь не наркоман. Я осознал, что моя жизнь важнее, чем закачиваться под сомнительные закладки. Моя новая закладка - это музыка, которую я создаю с чистой душой и полным самовыражением.
Так что, парни, не заморачивайтесь и не углубляйтесь в безумие наркотиков. Найдите свою страсть и следуйте за ней. Жизнь слишком коротка, чтобы тратить ее на дурь и безумие. Зацепитесь за свои мечты и идите к ним смело!